Інформація для учнів 7 класу.

Запитання і завдання для

узагальнення і тематичного  контролю за розділом «Київська держава (Русь-Україна) наприкінці X — у першій половині XI ст.».

1.      Складіть перелік подій з історії Русі кінця X — першої половини XI ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.

2.      Опишіть «стольний град» Київської держави, місто Київ часів Ярослава Мудрого.

3.      Яку роль для Київської держави відіграло запровадження християнства?

4.      За розвитком Русі кінця X — першої половини XI ст. розкрийте роль князівської влади в державному житті.

5.      Якими, на вашу думку, є підстави для того, щоб стверджувати, що культура Русі досягла високого рівня розвитку?

6.      Виконайте завдання за історичною картою.

1) Як змінилася територія Київської держави наприкінці X — у першій половині XI ст. порівняно з попереднім періодом її розвитку?

2) Назвіть території, приєднані до Київської держави за князювання Володимира та Ярослава.

3) Покажіть на карті основні походи Володимира та Ярослава.

7.      Назвіть роки правління князів Володимира та Ярослава. Порівняйте внутрішню і зовнішню політику двох князів. З’ясуйте її значення та наслідки.

8.      Складіть характеристики Володимира і Ярослава як особистостей та історичних діячів.

9.      Наведіть факти, які підтверджують думку, що за князювання Володимира та Ярослава Київська держава досягла свого розквіту.

10.  Назвіть приклади: найдавніших пам’яток писемності; поширення освіти на Русі; відносин Русі з європейськими державами.

11.  Охарактеризуйте суспільну роль різних верств і станових груп населення Русі.

12.  Визначте ступінь розвитку господарства й торгівлі на Русі порівняно із тогочасною Західною Європою.

13.  Порівняйте повсякденне життя мешканців міста і села на Русі й у середньовічній Європі.

14.  Охарактеризуйте особливості ролі князівської влади в політичному устрої Русі.

15.  Порівняйте політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського і тогочасного європейського суспільств

Інформація для учнів 7, 8, 9 класу!

Інформація для учнів 7, 8, 9 класу!

 Шановні учні, пропоную вам завдання для самостійного опрацювання на період призупинення навчальних занять з 08 по 14 лютого вкючно

1.Учням 7  класу опрацювати параграфи 17-18 підручника історія України  та скласти до них конспект в зошиті.

 

2.Учням 8  класу опрацювати параграфи 19-21 підручника всесвітня історія та скласти до них конспект в зошиті.

• скласти у зошит таблиці "Основні напрямки зовнішньої політики Московської держави в XVI ст. та їх реалізація" та "Смутні часи в Московській державі".(ст. 167)           3. Учням 9 класу опрацювати параграфи 15-17 підручника історія України та скласти до них конспект у зошиті.
  • скласти таблицю "Громадівський рух у Наддніпрянській Україні у 60-90рр.ХІХ ст." (ст.159).

 Лідер року   2017

 

24 лютого 2017 року відповідно до наказу управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради про «Про проведення щорічного міського заходу «Лідер року» у ЗОШ №2 відбувся  міський конкурс "Лідер року -2017".

Мета конкурсу:виявлення, підтримка та заохочення молодіжних лідерів, які сприяють створенню соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення інтелектуального, морального фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу в інтересах суспільства.

Лідери змагалися та показували свої здібності у трьох конкурсних завданнях:

1 «Візитка лідера» - творча презентація;

2 «Запитання –відповідь»- учасники мають дати відповідь на запитання, яке вони отримують під час конкурсу;  

3 «Лідер - практика»- робота з залом, передбачає проведення гри з глядачами  

Журі конкурсу оцінило кожне завдання і  визначило переможців: 

«Лідером року – 2017»  визнано  Самар Надію  ученицю Фастівської  ЗОШ №12.

Вітаю з перемогою!!!

Дуже вдячна Надії  та її команді за виступ гідний справжнього лідера!

 

День Героїв Небесної Сотні

 

З нагоди відзначення Дня Героїв Небесної Сотні та з метою вшанування подвигу учасників Революції Гідності, увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні 21.02.2017 р. у  НВК  «ДНЗ -ЗОШ І-ІІст№12»  були  проведені інформаційно-просвітницькі заходи.

На загальношкільній лінійці педагог-організатор  Жорник  О.Л. провела з учнями школи мітинг-реквієм на вшанування  подвигу Героїв Небесної Сотні та  випускників школи які загинули на Сході крани. Школярі розповідали патріотичні вірші та згадували доленосні події, які відбулися на Майдані  у листопаді 2013 року – лютому 2014 року заради утвердженню в Україні ідеалів свободи і демократії.  

Педагог-організатор Жорник О.Л.  та учні 9 класу з разом класним керівником Мамченко Н.М. запалили свічку пам’яті та вшанували   Героїв Небесної Сотні та загиблих героїв АТО  біля меморіальних  дошок Новіцького Юрія та Зінченка Олександра .

Шкільний бібліотекар Коломієць М.І.  оформила тематичну книжкову виставку,  що висвітлює   історію українського  державотворення «Герої Небесної Сотні», «Революція Гідності».

Створено стенд у холлі школи  «Наші Герої АТО», біля якого класні керівники провели  бесіди  та години спілкування, присвячені пам’яті Героїв Небесної Сотні, які загинули на Майдані: «Ангели сьогодення», «Їх подвиг навіки збережуть серця», «Не зорі падають з неба. Зірки ідуть у небеса».

Проект “Зміни свою школу”

   З  06 лютого   в  НВК №12 стартує проект

 "Зміни свою школу".

Проект – це можливість робити щось цікаве самостійно або в групі, максимально використовуючи свої можливості; це діяльність, яка дозволяє проявити себе, спробувати свої сили, прикласти свої знання, принести користь і оприлюднити досягнутий результат.

Це діяльність, спрямована на вирішення цікавої проблеми, сформульованої самими учнями, коли результат цієї діяльності носить практичний характер і має важливе прикладне значення і, що дуже важливо, має велике значення для самих дослідників.

Мета проекту «Зміни свою школу» – довести, що шкільний простір можна змінити самостійно, малим коштом та з підручних матеріалів.

Конгрес місцевої і регіональної влади Ради Європи присвоїв Фастову статус міста «12-ти зірок», відзначивши, таким чином, активну участь міста в процесах розвитку місцевої демократії. Нагороду фастівчан 30 січня у Страсбурзі отримав міський голова Михайло Нетяжук.

 

 

У 2016 році Фастів приєднався до загальноєвропейської ініці­ативи Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи – “Європейського тижня місцевої демократії». Саме в рамках даного конкурсу в місті було реалізовано кілька проектів, серед яких – висадка по місту клумб у вигляді прапорів країн ЄС, встановлення інсталяції літер FASTIV та відкриття навчально-реабілітаційного центру для дітей з обмеженими освітніми можливостями.

 

Усі проекти, успішно реалізовані в місті, були презентовані  представникам офісу ради Європи в Україні, після чого міський голова був запрошений презентувати дані проекти у залі Ради Європи у Страсбурзі. І на заключній церемонії ініціативи та досягнення фастівчан були гідно оцінені, а Фастову присудили "12-зірок".

 Міський голова Михайло Нетяжук зазначив, що саме завдяки зусиллям тих, хто долучився до ініціативи "Фастів - місто квітів" та висаджував клумби, хто допоміг створити інсталяцію з літер "Фастів - місто з серцем", хто проводив освітні тренінги, ігри, тематичні виставки на тему європейської демократії, хто працював над відкриттям реабілітаційного центру, проводив Фестиваль кухонь народів Європи - Фастів з гідністю це зробив на рівні 12 зірок.

22 січня – День Соборності України

 

День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.
Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об’єднання України завершився 22 січня 1919 року.
Сьогодні, після двох десятків років Незалежності, проблема соборності України є, на жаль, не менш актуальною. Культурні та ментальні відмінності між українцями Сходу й Заходу існували завжди, вони отримали назву "синдром Збруча", однак завжди наші співвітчизники прагли єдності. Акт возз’єднання УНР та ЗУНР – історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз’єднати український народ, протиставити українців один одному.
На полях Першої світової війни відбувалося братання Українських січових стрільців, що воювали у складі війська Австро-Угорщини, та українців-вояків армії Російської імперії. Згодом усвідомлена необхідність єдності змусила українські західні регіони до проголошення самостійності з метою возз’єднання з Українською Народною Республікою.
21 січня 1990 року жителі багатьох населених пунктів по дорозі між Києвом і Львовом утворили живий ланцюг, відзначивши цю історичну дату. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.
І ось події 2004-2005 років: політичні скандали та фальсифікації, розділення понять Схід і Захід, сепаратистські настрої Донбасу та сміх на тему ПІСУАР там, де треба плакати.
Час згадати, як було досягнуто єдності тоді, 22 січня 1919 року.
Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної єдності, свідченням їхнього самоусвідомлення, важливою віхою процесу становлення політичної нації. Ідея соборності українських земель набула державного статусу, в наступні десятиліття залишалась об’єднуючим чинником і чи не єдиним спільним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху. Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі, сприяв подоланню залишків ідей федералізму в ментальності національної політичної еліти.
Об’єднання мало і практично-політичний аспект, адже обидві держави потребували концентрації збройних сил та взаємної допомоги для захисту своїх територій від іноземного військового втручання, яке на той час набуло форми агресії. Важливим є й факт легітимності завершального соборницького процесу, який передував Акту Злуки.
Перші дипломатичні контакти Львова з Києвом відбулися 7 листопада 1918 p.,коли делегація галичан у складі О. Назарука і В. Шухевича виїхала у Наддніпрянщину і мала аудієнцію у гетьмана П. Скоропадського. О. Назарук згадує: "Коли я представив гетьманові ціль нашого приїзду, він запитав: "Скажіть одверто – хочете вирізати панів?" – "Хочемо будувати Українську державу", – відповів я здивований".
23 листопада уряд ЗУНР скерував до Наддніпрянщини другу делегацію у складі Л. Цегельського і Д. Левицького. Оскільки Гетьманат доживав останні дні, галичани вступили в переговори щодо об’єднання і надання допомоги Директорією. 30 листопада вони прибули до Фастова, де зустрілися з членами Директорії В. Винниченком, С. Петлюрою, П. Андрієвським, Ф. Швецем та А. Макаренком. Згадуючи про ці переговори, Володимир Винниченко писав: "Не маючи певности удержати своїми силами владу у Галичині, а крім того, піддаючись натискові народних мас, що прагнули до повного об’єднання з Великою революційною Україною, Рада Державних Секретарів звернулась до Директорії з пропозицією об’єднання двох Республік в одну Українську державу... Директорія охоче приняла цю пропозицію, цілком згодившись з думкою провідників трудових галицьких мас..., що український народ по обидва боки Збруча має бути на віки однині злитий в одне ціле й разом боротися за свою долю".
Зважаючи на військово-політичну ситуацію, остаточне вирішення проблеми було відкладено.  
1 грудня у Фастові між УНР і ЗУНР було підписано перший не тільки міждержавний, але й взагалі від початку Української національної революції, договір – "передвступний договір" "про маючу наступити злуку обох українських держав в одну державну одиницю". Статті угоди констатували, що ЗУНР заявляла про "непохитний намір злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою". З іншого боку, УНР проголошувала, що вона дає згоду "прийняти всю територію і населення Західно-Української Народньої Республіки як складову частину державної цілости в Українську Народну Республіку". Враховуючи певні історичні, соціально-політичні та духовні етнічні відмінності населення ЗУНР, угода зазначала також те, що Республіка галичан отримує територіальну автономію в межах УНР.
Президент ЗУНР, а згодом член Директорії Є.Петрушевич заявив: "По лінії з’єдинення не було між нами двох гадок. Сьогоднішній крок піднесе нашого духа і скріпить наші сили. Від сьогоднішнього дня існує тільки одна Українська Народна Республіка. Нехай вона живе!" Водночас було обрано делегацію до Києва у складі 65 осіб для участі в урочистому проголошенні возз’єднання.
Урочиста акція святкування й проголошення акта Злуки відбулася 22 січня 1919 р. на Софіївській площі біля собору. На майдані зібралися тисячі мешканців столиці, військові частини, духовенство Української православної церкви на чолі з архієпископом Агапітом і єпископами, які відслужили службу Божу, члени Директорії, уряду УНР та делегація ЗУНР. О дванадцятій годині урочисте свято розпочалося виступом Л. Цегельського, який зачитав грамоту – ухвалу Національної Ради про возз’єднання і передав її голові Директорії В. Винниченку. Універсал УНР оголосив член Директорії Ф. Швець:
УНІВЕРСАЛ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
22 СІЧНЯ 1919 Р.
"Іменем Української Народної Республіки Директорія оповіщає народ український про велику подію в історії землі нашої української.
3-го січня 1919 року в м. Станіславові Українська Національна Рада Західної Української Народної Республіки, як виразник волі всіх українців Австрійської імперії і як найвищий їхній законодавчий чинник торжественно проголосила злуку Західної Української Народної Республіки з Наддніпрянською Українською Республікою в одноцільну суверенну Народню Республіку.
Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народної Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійсняти на умовах, які зазначені в Постанові Західної Української Народної Республіки від 3-го січня 1919 року.
Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка, Галичина, Буковина, і Угорська Україна, і Наддніпрянська Велика Україна.
Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України.
Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка.
Однині народ українській, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду.
22 січня 1919 року.
У м. Києві"
Об’єднання УНР і ЗУНР стало моделлю цивілізованого демократичного, неекспансіоністського збирання територій в єдиній суверенній державі.
Разом з ухваленням Універсалу про злуку УНР і ЗУНР Трудовий конгрес задекларував, що об’єднана УНР "не має й думки забрати під свою власть чужі землі". Державний кордон Української Народної Республіки на день Злуки 22 січня 1919 був значно довший від сучасного. Кордон тодішньої України відображений на карті “Соборна Україна”, яка вийшла друком у Львові за ініціативи благодійного фонду “Україна – Русь”.
Це перша настінна карта соборної УНР, на якій відображені усі українські етнічні землі, які у 1919 році були у складі України. Кубань, Ставропілля, Чорноморщина, Східна Слобожанщина, Стародубщина (нині вони у складі Росії). Берестейщина і Гомельщина (Білорусь). Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Північна Лемківщина (Польща), Південна Лемківщина (Словаччина). Мармарощина, Південна Буковина (Румунія), Придністров’я.
На мапі, над якою працювала група істориків і науковців, на основі архівних матеріалів виділені території компактного проживання українців, так звані "клини", де формувалась українська армія. Малиновий клин – це Північний Кавказ, Сірий клин – Північний Казахстан і Південно-Західний Сибір, Зелений клин – Південна частина Далекого Сходу (головне місто – Владивосток), Жовтий клин – Нижнє і Середнє Поволжя.
До слова, площа Зеленого клину була удвічі більша від території України, тут українці проводили державотворчі процеси: у 1918 році вони вимагали від російського уряду визнати далекосхідний Зелений Клин частиною України і проголосили культурну Конституцію українців Далекого Сходу і Самостійну Українську Далекосхідну Республіку.
Голова благодійного фонду "Україна-Русь" Ростислав Новоженець зазначає: "Українці повинні знати свою історію, історію правдиву. Українці цієї історії не знають. Одні вважають, що соборність – це поширення християнства по Україні, інші, що це єдність між Сходом і Заходом, але хто скаже, що це об’єднання всіх етнічних українських земель? Головне завдання цієї карти – дати пізнання сучасним українцям про славні сторінки нашої історії 90 років тому. Карта допоможе оцінити сучасникам, молодому поколінню Акт Злуки".